Неочікувана зустріч

Вчора я зустрілась із друзями, з якими не бачилась рівно рік, це була дуже приємна та неочікувана зустріч. В моєму житті є особливі для мене люди, з якими у мене немає можливості зустрічатись або спілкуватись, але зустрівшись з якими наче не було ні відстані, ні тривалості часу і хоч знайомі ми лише рік, а здається все життя)). Я знаю, що вони є, відчуваю їх любов, піклування і переживання за мене і мою країну.Але сьогодні не про це…Мої друзі спитали в мене що змінилось за цей рік, а я зрозуміла, що рік настільки швидко промайнув, що я й незчулася. А з іншої сторони стільки всього було в цьому році, що мені не вистачило однієї зустрічі щоб з ними поділитись тим, що робимо ми: наші донори, організація, волонтери, мої друзі, моя родина. І всі ми настільки взаємоповʼязані, що окремо один від одного ми б нічого не могли зробити, але разом Бог через всіх нас робить роботу, яка дуже потрібна тим, хто захищає нас ціною своїх життів, а також людям, які цього потребують. І якщо я вже почала цей пост із друзів, то й закінчу друзями))Одні з таких друзів, про яких я писала спочатку маю честь назвати Margreet та Jan van Beest, не дивлячись на те, що вони повернулись в Нідерланди, але своє серце вони залишили в Україні

Разом із нашою партнерською організацією Vrienden van Zjitomir та з колегою Eef Grinwis вони зібрали фінанси для поїздки на прифронтові території. За ці кошти ми змогли зробити 100 коробок допомоги продуктами та 100 коробок допомоги побутовою хімією для людей які лишились у прифронтовій зоні, в основному це літні люди. А також змогли закупити багато різних речей для допомоги військовим, такі як: ліки, білизна, гігієна, серветки вологі, запальнички, вода, енергетичні батончики, отрута для мишей та щурів та багато іншого. А також ми змогли накормити хлопців і дівчат військових гарячою домашньою їжею. Як я вже і казала всі ми окремо не в силі були б зробити це, але та робота яка була зроблена до поїздки: збір коштів, закупка, фасування та формування пакетів, приготування напівфабрикатів (голубці, вареники, фарширований перець, налисники із різним начинням, випічка тощо), робота зроблена підчас поїздки: подолання 1000 км в одну сторону, остаточні приготування продуктів для готування, цілий день біля диму і жару приготування на вогні, а ви знаєте як тяжко перемішувати плов? ))), роздача, а потім від села до села спілкування із мешканцями, разом співаємо та роздаємо допомогу і ліки. Робота після поїздки: все вимити та вичистити, зробити фото і відео звіти, зробити фінансовий звіт, віддати все що ми позичали (машини, казани, лавочки тощо). От ви і побули з нами і відчули все навантаження поїздок)))Тож для однієї людини - це нереально, але це реально, коли ми це робим всі разом і коли хоч одна ланка випадає це стає все тяжче і тяжче. А коли випадає фінансова ланка - це взагалі стає неможливо. Тому уклінно просимо допоможіть нам допомагати.