Початок 2026 року
Ми розпочали наш трудовий рік із поїздки в Херсонську область. Разом із нідерландською організацією SHVVC та молоддю церкви New Life church ми роздали продуктові набори для людей і подарунки для діток у невеличких поселеннях - у місцях, куди важко дістатися через бездоріжжя, де найближчий магазин знаходиться за 9 кілометрів.
Це дуже неспокійна територія, зовсім близько до лінії фронту, де дрони літають постійно й масово. І саме туди Бог дозволив нам привезти колядки та радість Різдва. А потім… Один чоловік у густому тумані вирішив піти на обгін. А в нашій машині - дев’ять людей. Кажуть, що в критичний момент, коли проходиш по краю, перед очима пролітає все життя. У мене цього не було. Натомість усе навколо ніби сповільнилося в два-три рази, а думки - навпаки, прискорилися. Я аналізувала дії та варіанти. Команда розповідала, що я щось крикнула, вони згрупувалися, зрозумівши, що зараз станеться щось страшне, і почали молитися. Я цього навіть не пам’ятаю.Я пам’ятаю лише фари, що виринули з туману просто переді мною… Легковик… Якщо нічого не зробити - лобове зіткнення, а там завжди багато жертв. Різко вправо - глибокий кювет, машина перекинеться. Потрібно навскіс… Удар у передній лівий кут. Ми злетіли в повітря й полетіли в кювет. Другий удар - як з’ясувалося пізніше, ми зчесали насип, на якому стояв знак, але сам знак дивом не зачепили. Спрацьовує моя подушка безпеки. Боковим зором бачу - у малих справа теж. Знову летимо. Я відчуваю землю й намагаюся стабілізувати кермо, щоб машину не перекинуло. У голові лише одне: «Там були дерева? Тільки б не в дерево…» Зупинка… Думка «Дяка Богу!» Я не можу відстібнути пасок безпеки, але мені потрібно знати - чи всі живі. Машина димить. Yury Dovbysh зреагував миттєво: швидко вивів усіх назовні й уже за мить розтиснув пошкоджені водійські двері та вирвав заклинений пасок безпеки. Ми всі живі й відносно цілі - це Божа милість. Забої, рани, шишки… у Танюшки зламаний ніс… але ми живі, як і люди в іншій машині. Я знаю, що це Бог, інакше все було б дуже печально… Певно, нам ще є для чого жити, працювати й бути корисними. З днем народження нас.Особлива подяка тим, хто не проїжджав мимо, а зупинялись і пропонували допомогу - таких було багато, наші люди дуже добрі
Дякуємо, друзі, за ваші молитви за нас і нашу діяльність. Саме через них Бог творить дива. Хтось із моїх друзів сказав: «Там був не один ангел-охоронець, а цілих дев’ять ангелів, які зберегли ваші життя». І я з цим цілком погоджуюся.І пару слів про машину… Вона була подарована нам дивом… мені невимовно боляче втратити цю машину, але найголовніше — вона врятувала нам життя. Завдяки своїй надійності та якості вона взяла весь удар на себе. Хоч була в нас не так довго, але ця машина за 4,5 роки відпрацювала на всі 100% - особливо в умовах війни. Завдяки їй ми змогли зробити надзвичайно багато роботи й допомогти великій кількості людей.Це була не просто машина - це був інструмент порятунку і служіння.